Мене звати Раїса Іллівна, я народилась на Донбасі, називається місто Донецьк.

Ми українських циган.

Я спочатку працювала на ринку продавала речі, а зараз я на пенсії вже ніде не працюю, і ніде не ходжу, сиджу з онуками на пенсії. Всі цигани займалися торгівлею, купляли, продавали, також на базарі продавали речі, а старші цигани тих часів займалися господарством, конями, свинями, курями, коли було господарство, всі займалися господарством.

І мій тато також тримав велике господарство, все в нас було, і кури, і свині, і коні, а мама продавала речі на ринку, вони були звичайні Рома ми всі з Донбасу.

Моя сім’я, в мене три сини, всі працюють, взагалі вся молодь зараз працює, всі вивчилися, і тепер працюють, живуть вони тут, у Львові, тут ми вже живемо 40 років, вони ходять на роботу, працюють всі, так розуміють циганську мову і всі говорять.

В старі часи їли борщ, жаркоє, циганська така їжа, м`ясо з картоплею, пам’ятаю ставили намети біля багаття, і смажили на ньому м`ясо, борщ, жаркоє і все таке, таке і їли всі цигани.

Свята в нас такі: Новий Рік, Паска, на Паску ми печемо великі паски, та йдемо до церкви святити їх.

В моєї сім’ї ніхто таким не займався, ні одна людина, і зараз і на цей час ніхто таким не займався, тим паче в моїй сім’ї ніхто.

Знаємо циганські пісні як не знаємо, одна із популярних пісень у циган була пісня «Дадоро», в перекладі тато, а зараз молодь слухає пісню «Ратя Кальона», в перекладі темна ніч, всі її зараз співають, вся молодь.

І ви будьте щасливі здорові!